За що ми любим літо? Вірш За полуниці соковиті, що так і просяться у рот. За райдуги, дощем умиті, над плесом тихоплинних вод. За вдячний труд на хлібній ниві, коли струмком стікає піт. За дні, веселі і щасливі, що нам дарує щедро світ. За ігри й забавки без ліку та як же літо не любить! Цей неповторний час канікул, де незабутня кожна мить.